Урок у 9 класі «Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю»

Мета: ознайомити учнів із сенсорними системами рівноваги, руху, дотику, температури, болю; розкрити особливості функціонування цих систем та значення їх для організму; розвивати вміння порівнювати функції зазначених систем органів та визначати їх важливість для нормальної життєдіяльності; розвивати пізнаваль­ний інтерес і навички самостійної роботи; виховувати переконання про необхідність ведення здорового спо­собу життя.

Матеріали й обладнання: мультимедійний комп­лекс, презентація до уроку; завдання для самостійної роботи учнів (з попередньої теми «Нюхова та смакова сенсорні системи»); підручник Біоло­гія. 9 клас.; робочий зошит на друкованій основі

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Самостійна робота учнів (за картками)

2.                         Експрес-опитування

1. Що виникає внаслідок потрап­ляння звукових коливань у зо­внішній слуховий прохід? {Коли­вання барабанної перетинки)

2.        Яка найменша частота звуків, що сприймає вухо людини? (16 Гц)

3.        Куди передається коливання від барабанної перетинки? (На слу­хові кісточки)

4.        Як називають запалення серед­нього вуха? (Отит)

5. У скільки разів підвищується звук коливаннями барабанної перетинки і слухових кісточок? (30-40)

6.Чі всі рецепторні клітини сприймають коливання різної частоти? (Ні)

7.. На яку частину вуха передають­ся коливання від слухових кіс­точок? (На мембрану овального вікна)

8.    Як називається властивість слу­хової сенсорної системи знижу­вати чутливість за тривалої дії певного звуку? (Адаптація)

9.    Куди передаються коливання мембрани овального вікна? (На рідину верхнього каналу завитки)

10.   Як називається амплітуда звуко­вих коливань? (Звуковий тиск)

11.   Які клітини перетворюють коли­вання на нервовий імпульс? (Во­лоскові)            '           .

12.   Як називається здатність люди­ни визначати положення джере­ла звуку в просторі? (Бінаураль­ний слух)

1. Вправа «Поміркуйте!» (слайди 1-2)

 Текст слайда 1

♦   Чому деякі люди полюбляють досолювати стра­ву, навіть її не скуштувавши? (Відчуття сма­ку відіграє вагому роль у регуляції надходжен­ня хімічних речовин до організму, формуванні апетиту. Людина, організму якої не вистачає йонів Натрію, вважатиме їжу несолоною.)

♦   Чим пояснити пристрасть південних народів до гострої їжі? (У спеку знижується чутли­вість до гіркого та кислого.)

♦   Чому кажуть, що голод — кращий кухар?

♦   Чому людина, щоби краще розрізнити запах, принюхується й робить кілька сильних вдихів?

Текст слайда 2

♦   Біозадача.

В історичній мініатюрі В. Пікуля «Запашна симфонія життя» є такий цікавий епізод: до молодої дівчини залицялися двоє суперників — співак та парфумер. На концерт свого суперника парфумер приніс великий ко­
шик фіалок і поставив на кришку рояля. Спі­вак із ганьбою втікає, бо не може взяти жодної високої ноти. Що добре знав парфумер? (Він
знав, що запах фіалок здатний зруйнувати гармонію голосових зв'язок.)

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Про що ми будемо говорити на сьо­годнішньому уроці? Дізнаємося в результаті до­слідів!

Досліди

1) Посадити учня на стілець, попросити заплю­щити очі. Циркулем торкнутися кінчика пальця. Що відчуває учень? А якщо натисну­ти сильніше, що ще відчувається?

2) В О. Купріна є цикл оповідань про рибалок. Після вдалої рибалки, під час святкування, починають вони дивну гру...

 Проведемо цю гру.

Учню зав'язують очі, крутять на місці, водять по класу, а потім просять сказати де знахо­диться північ.

3)3аплющте очі та скажіть,чи можете ви описа­ти, де зараз (у якому положенні) знаходяться ваші руки, ноги, голова.

Учитель. Отже, на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про... (Рівновагу тіла, відчуття до­тику, температури, болю...) (Слайд)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.                  Вестибулярний апарат

Багато видів діяльності людини пов'я­зані з рівновагою. Балет, катання на ковзанах і лижах, художня гімнас­тика та інші види спорту вимагають чіткої орієнтації тіла у просторі.

(повідомлення учня — випереджальне домашнє завдання; перегляд слайдів)

Виконує найважливішу функцію — орієнта­цію тіла в просторі. Анатомічно він пов'язаний із внутрішнім вухом і складається з таких частин:

а)   присінка;

б)   трьох півколових каналів (відповідають трьом вимірам простору — висоті, довжині та ши­рині).

               У стінках епітелію містяться рецепторні вести­булярні волоскові клітини. Вони бувають цилін­дричної та кулястої форми. Волоски вестибуляр­них рецепторів занурені у драглисту мембрану, в якій знаходяться кристали кальциту - отоліти, тому вона називається отолітовою мембраною. У  порожнинах   півколових   каналів   і  мішечків міститься рідина — ендолімфа. Рецептори мішеч­ків реагують на зміну сили тяжіння. Волоскові клітини збуджуються, якщо зміщується отолітова мембрана.

Коли ми перебуваємо у вертикальному положенні, мембрана тисне на волоскові клітини й вони згинаються. Згинання волосків приводить до виникнення нервових імпульсів, які передають­ся до нервових центрів головного мозку, де й фор­муються відчуття про вертикальне положення тіла у просторі. У разі зміни положення тіла отолітова мембрана розтягує волоски, що також сприяє ви­никненню нервових імпульсів, які сигналізують у мозок про зміну вертикального положення тіла.

 Центр рівноваги розташова­ний у довгастому мозку, і в разі не­звичайного положення тіла рефлек­торно виникає ряд рухових реакцій, які повертають тіло в нормальне по­ложення.

Запис опорної схеми «Будова вестибулярного апарата» (у зошити — за слайдом)

2. Рухова сенсорна система

Різні види діяльності потребують високої ко­ординації рухів. Це забезпечує рухова сенсорна система (слайд).

У м'язах, сухожилках містяться рецеп­тори (пропріорецептори), які сигна­лізують нервову систему про ступінь напруженості м'язових волокон, про положення суглобів і різних частин тіла в просторі. Скорочення м'язів викликає подразнення рецепторів, імпульси передаються до кори ве­ликих півкуль, як наслідок виникає відчуття зміни положення тіла і його частин. У разі порушення сенсорної системи руху хода стає невпевненою, людина втрачає рівновагу.

У м'язах, сухожилках суглобів містяться ре­цептори, які сигналізують нервовій системі про ступінь напруження м'язових волокон, про по­ложення суглобів і різних частин тіла в просторі, а також відносно інших частин тіла. За рахунок рухового аналізатора людина навіть за відсутності зору може виконувати складні висококоординовані рухи. Нервові імпульси від рецепторів м'язів і сухожилків надходять до ЦНС, підтримують її функціональну активність, сприяють її розвиткові.

3. Відчуття дотику, температури, болю

Людина може позбавитися зору, слуху, смаку. У разі нежиті зникає нюх. І тільки одне відчуття ніколи не кидає людину!

Це — дотик! Дивне відчуття!

У зору є око, у слуху — вухо, у нюху — ніс, у смаку — язик. А за дотик відповідає вся поверх­ня тіла людини. Його орган — шкіра.

А скільки інформації дає нам наша шкіра? Скільки порівнянь у нас пов'я­зане зі шкірним чуттям: ніжний мов шовк, холодний як лід, м'який як оксамит та багато інших. Як функ­ціонують системи, які роблять наші відчуття такими різноманітними та яскравими?

Пригадаємо будову шкіри!

(На слайдах — вправи «Назвіть складові шкіри»)

Вправа «Закінчіть речення»

1.  Верхній шар шкіри — ...

2.  Головний шар шкіри — ...

3.  Нижній шар шкіри — ...

4.  Головний пігмент шкіри — ...

5.  Корінь волосини знаходиться в...

6.  У стрижень волосини відкриваються...

7.  У шкірі є залози...

8.  Похідними шкіри є...

Види рецепторів шкіри: механорецептори (доти­ку), терморецептори (холодові, теплові), больові. (Слайд)

Самостійна робота учнів у групах (з підручником, заповнення таблиці, обговорення результатів)

Активний дотик руки людини — велике диво природи! (Розповідь, демонстрація слайдів)

Дотикові рецептори сприймають до­тик і тиск. На поверхні шкіри їх на­раховують близько 500 тис, а на 1 см² припадає близько 25 рецепторів. Особ­ливо їх багато на долонях і кінчиках пальців. Особливо важливе значен­ня мають ці рецептори для людей, позбавлених зору.

Диски Меркеля — вільні рецептори тактильної чутливості, локалізова­ні в епідермісі, зокрема, безволосих ділянках тіла.

Тільця Мейсснера — капсульовані не­рвові закінчення, наявні в дермі до­лонь, підошов, губ, повік, є рецепто­рами тактильної чутливості.

Рецептори стрижня волосини — віль­ні нервові закінчення навколо воло­сяних фолікулів, реагують на дотик і легкі зміщення кореня волосини.

Теплові й холодові рецептори є в не­однаковій кількості та різні за розта­шуванням. Холодові рецептори роз­міщені у поверхневих шарах шкіри і їх значно більше (250тис), ніж теплових (30 тис), розміщених глибше.

Інформація від терморецепторів шкі­ри і внутрішніх органів про темпе­ратуру поверхні тіла через провідні шляхи надходить до гіпоталамуса, де розміщений центр терморегуля­ції, і до сомато-сенсорної зони кори великого мозку, де формуються тем­пературні відчуття.

Коли людина потрапляє у середови­ще з температурою 22—24 °С, то від­чуття тепла з'являється тільки тимча­сово, а потім ні саме тепло, ні помірні зміни t вона не відчуває. Цю темп. Зону називають зоною  t комфорту. Для оголеної людини вона становить 33-35 градусів С.

•    На цукрових заводах Нідерландів густоту сиропу робітник визначає, стискуючи двома пальцями краплину цієї рідини.

•    Збирачі бавовни вміють на дотик визначи­ти сорт бавовни, її стиглість, добре треновані руки лікаря — це для нього друга пара очей. Отже, чутливість шкіри рук дуже висока.

Не можна не згадати про біль. Це від­чуття сильно впливає на емоційний стан людини. З давніх-давен люд­ство прагне знайти шляхи подолання болю. Найчастіше це відчуття попе­реджає нас про небезпеку, сигналізує про захворювання і руйнації у нашо­му організмі.

Больові рецептори розкидані по всьо­му тілу, на 1 см² припадає до 100 ре­цепторів.

Нейрохірурги під час операцій на го­ловному мозку під місцевим знебо­люванням установили, що електрич­не чи механічне подразнення різних ділянок кори великого мозку спри­чинює різноманітні відчуття, за ви­нятком больового. Біль — це єдине відчуття, яке формується за межами кори великого мозку.

Існує дві теорії болю.

1. Теорія специфічності. Існують специфічні больові рецептори з відповідними провідними шля­хами і центрами.

2.        Теорія інтенсивності. Будь-які бо­льові рецептори можуть сигналі­зувати про біль за умови значної частоти подразнення.

V. Узагальнення і систематизація знань

1.Дати відповіді на запитання:

♦    Космонавтам, які опинилися в умовах неваго­мості, спочатку здається, що вони переверну­лися донизу головою. Поясніть чому?

♦    Як ви гадаєте, чому слова «вестибюль» і «вес­тибулярний апарат» мають спільний корінь?

♦    Чому в китів півколові канали недорозвинені?

2.  У разі тривалих і сильних подразнень вестибулярного апарату збудження    передається на нервові центри, що регу­люють діяльність внутрішніх органів. При цьому виникають рефлекторні ре­акції, що погіршують стан організму (з'являється нудота, збліднення, за­паморочення, м'язова слабкість, при­скорене дихання). Це вестибулярно-вегетативні рефлекси закачування, або так звана морська хвороба.

Спеціальними тренуваннями можна знизити чутливість вестибулярного апарату і запобігти закачуванню. Цьо­му сприяють фізичні вправи, пов'я­зані з різними обертаннями, швид­кими поворотами.

♦   Де містяться рецептори системи?  ( пропріорецептори)

♦   Який шлях нервового імпульсу?

Самостійна робота учнів з підручником, складання схеми

3.

Біль

Соматичний

Вісцеральний (від внутрішніх органів)

             Поверхневий                              Глибокий (від м'язів, кісток,суглобів)

 4. Проблемна ситуація

У своєму оповіданні Вольтер заздрить героєві, людині із Сиріусу, у якого було 72 органи чуття. Чи варто заздрити сиріусянину?

5.Механізм роботи сенсорних систем. (Слайд)

6. Значення сенсорних систем. (Слайд)

VІ. Домашнє завдання

♦        Опрацювати § 75 підручника.

♦    Підготуватися до узагальнення теми «Сприй­няття інформації. Сенсорні системи» (повто­рити § 68-74).

♦    Виконати тестові вправи в зошиті, с. 91-92.

Пізнавальне завдання. Як називають явище, коли людина втрачає больо­ву чутливість? (Аналгезія)

Є люди, які не відчувають ані темпе­ратури, ані болю. З історії відомий епізод: римський герой Гай Муцій Сцевола спалив свою руку в багат­ті, щоб довести любов до вітчизни. Як називається захворювання спин­ного мозку, коли випадає больова і температурна чутливість? (Сирингомієлія)

Що таке відчуття кінетозу? Де воно формується? (Кінетоз — це відчут­тя закачування, формується у гіпо­таламусі)

Що таке фантомний біль? (Відчуття болю в ампутованій кінцівці)

Підготуватись до узагальнюючого уроку

Використана література

1.                                    Журнал «Біологія», №16-18, 2008 р.

2.                                    Сало Т.О. Навчальний посібник, 9 клас, Біологія людини. Харків, 2003 р.

3.                                    Михайлюк Т.О. Біологія в запитаннях та відповідях. Харків, 2007 р.

4.                                    Новикова Н.І. Людина та її здоров’я. 8 клас. «Астон», Тернопіль, 2001 р.

5.                                    Навчальний посібник з анатомії та фізіології людини. Львів, 2003 р.