Есе
«Я – педагог і особистість»
Зодчий будує
храми та палаци. Композитор пише музичні твори, художник – картини… А вчитель,
якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної
майстерності, створює його для дітей і разом із дітьми.
На початках свого вчителювання педагогічним
кредо вважала тезу: «Хто творить розумну й добру людину – найкращий майстер.
Учителю, спочатку люби, а потім твори». В істинності сказаного переконана і
нині. Справді, без любові до дитини, до школи, свого предмета важко, а то й
нестерпно бути педагогом, а сам процес творення стає малоефективним. Проте,
після двадцяти років улюбленої роботи те кредо учителя-початківця доповнюю
такими рядками мислителя Г. Сковороди: «Не вчи камінь котитися, просто прийми
перешкоду – і він сам покотиться…». Мудрі слова, і сказані саме для нас,
учителів. У них криється основа великого мистецтва формування й розвитку
особистості, яка не терпить насильства, яка прагне зрозуміти себе, випробувати
в різних видах діяльності, самовдосконалитися. Завдання ж учителя – створити
умови, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Це
і є вершиною педагогічної майстерності.
Коли учень
не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти
логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити свою точку зору – ось це і є
найголовніша мета проблемного навчання, технології якого я використовую на
своїх уроках. Цей вид інтерактивного навчання розвиває уяву та навички
критичного мислення, сприяє застосуванню на практиці вміння розв’язувати
проблеми.
На своїх
уроках, виховних і позакласних заходах я намагаюся максимально наблизити дітей
до життєвих ситуацій, навчити їх самостійності, практичності й уміння
створювати освітній продукт – результат спільної діяльності учнів і вчителя.
Учитель має справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що
є в житті, - з людиною. Місія вчителя – боротися за людину.
Немає коментарів:
Дописати коментар